Парламентські вибори: брудні технології - двійники Миколи Бабенка та клони "Слуги народу"

Парламентські вибори: брудні технології - двійники Миколи Бабенка та клони "Слуги народу"

2019 06 27

На Україну очікують позачергові вибори в депутати Верховної Ради, що відбудуться 21 липня 2019 року. Поточна виборча кампанія відзначилася своєю унікальністю та не типовістю.

Політичні експерти виділяють п’ять специфічних особливостей цьогорічних Парламентських перегонів.

Швидкоплинність кампанії

Через оголошення президентом В. Зеленським позачергових виборів, усі процеси, які мали розгортатися щонайменше 5 місяців, звернулися у 60 днів. Тому, висування кандидатів та формування партійних списків відбувалися дещо сумбурно. Кандидати мали отримати час для політичної агітації та взаємодії з виборцями, тому узгодити їх мали швидко. Відповідно, усю Україну миттєво накрило хвилею «добрих справ» та закликів голосувати.

Надвисокий рейтинг однієї з політичних сил

Голосна перемога В. Зеленського на президентських виборах (73,22% голосів у другому турі) серйозно вплинула на актуальний політичний розклад. Сьогодні, за даними соціологічних опитувань*, партії «Слуга Народу» готові віддати голос близько 45,3% виборців (серед тих, хто має намір голосувати і визначився). В той же час, наступна за чисельністю прихильників «Опозиційна платформа – За життя» має лише 12,1%. Далі йде «Голос» - 8,4%, «Європейська солідарність» - 7,2% та «Батьківщина» - 7,0%. Розрив між партією-лідером перегонів та тими силами, яким соціологи пророчать прохід у Верховну Раду складає мінімум 33,2%.

Політичні експерти говорять, якщо ситуація не зміниться, то у парламенті складеться монокоаліція, а вагомої опозиції просто не буде.

Клони партії «Слуги народу»

Через феноменальний рейтинг партії «Слуга народу», від неї, очікувано, захотіли балотуватися усі. Але із розпростертими обіймами цей шквал політиканів ніхто не зустрічав. Зрозуміло, що кандидатами були обрані одиниці. Але люди не розгубилися і найкреативніші почали реєструвати громадські організації, відкриті акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства та інші юридичні особи, що можуть мати однойменну назву. Відтак, у бюлетенях з’являться кандидати від ГО «Слуга народу», ТОВ «Слуга народу» та ПП «Слуга народу». Виборцям радять бути уважними та звертати увагу на біографічну довідку про кандидата у бюлетені.

Велика кількість двійників кандидатів, що мають реальні шанси на перемогу

Схожий за механізмом дії та не новий трюк також цього річ можна зустріти чи не в кожному виборчому окрузі. Реєстрація фіктивних кандидатів у народні депутати з прізвищами (а іноді й з ініціалами), ідентичними до реальних претендентів на депутатський мандат. Тобто, якщо Петренко І.І. має шанси на перемогу, його політичний опонент знаходить Петренко І. А. та реєструє його з надією, що люди сплутають двох кандидатів у списках та частина проголосує за фіктивного Петренка. Цей механізм має назву «технічний кандидат» та спрямований на відтік голосів, зменшення результату лідера перегонів та розриву між політичними опонентами.    

Велика кількість «невідомих» у партійних списках

Провідним запитом з боку суспільства на зміну політичної еліти продиктований наступний показник унікальності. «Нові обличчя» у партійних списках виявилися на стільки новими, що про них навіть гуглу нема чого сказати. В цьому експерти вбачають як перевагу чистоти та незаплямованості репутації, так і великі ризики. Небезпека полягає в тому, що результати обрання «темних конячок» та надання їм владних повноважень неможливо передбачити. Ми не знаємо, хто ці люди і як вони поведуть себе у Раді, ми не знайомі з їх історією та позиціями з приводу важливих для нас питань. Готовність українців довірити країну таким «незнайомцям» побачимо вже незабаром.

Біла Церква 

Виборчий округ №90 не став виключенням – на його прикладі також можна простежити прояв наведених особливостей парламентських перегонів.  

Зокрема, Бабенко Микола Вікторович, голова ГО «Біла Церква разом» та реальний претендент на депутатський мандат отримав собі клопіт у вигляді двійника. Ним став такий собі безробітній та безпартійний Бабенко Микола Миколайович. Переплутати кандидатів у бюлетені не важко, тому орієнтуватися краще не лише на прізвище, а й на дані про кандидата в бюлетені.

Очевидно, з такого ж розрахунку у списку з’явився й Дикий Артем Валерійович – полтавчанин та керуючий кав’ярнею. Однак, міський голова Білої Церкви Геннадій Анатолійович Дикий вирішив не балотуватися.

Два однозначно цікавих персонажа, що намагаються піднятися на популярності партії «Слуга народу», - це Литвинов Олександр Володимирович, керівник підрозділу ГО «ПП «СЛУГА НАРОДУ» та Яременко Ярослав Вікторович, керівник ТОВ «СЛУГА НАРОДУ Біла Церква».

Наголошуємо, обидва кандидати не мають жодного відношення до партії «Слуга народу».

Реальним бранцем від партії президента став Юрій Вікторович Нестерчук , якого у бюлетені скромно обізвали підприємцем. Білоцерківцям цей «слуга народу» відомий як власник скандальновідомої фірми перевізника «Транссіті», що фактично монополізувала ринок перевезень в місті. Саме ця фірма стала ініціатором підвищення тарифів на проїзд у Білій Церкві, ціну на який відвойовувала громада на чолі із тим самим Миколою Бабенко, який є головою «Білої Церкви разом».

Юрій Вікторович – особистість одіозна. Доларовий мільйонер (за його особистими словами). З витонченим вихованням (міського голову Геннадія Дикого на сесіях називав «Анатольєвіч»). А, головне, вправний керівник (його водії, що відмовляються возити пільговиків та посилають бабусь на **й в його очах «работніки года». Жодна із сотен скарг на перевізника, написана білоцерківцями, не була задоволена). Як Нестерчук потрапив до списків найпопулярнішої на сьогодні партії – велике питання!

Серед інших більш-менш відомих претендентів на мандат Архіпов Віталій Вікторович від «Громадсько-політичної платформи Надії Савченко», Бабенко Микола Вікторович від «Біла Церква Разом», Бігарі Наталія Володимирівна від «Голосу», Браславський Руслан Георгійович від «Батьківщини», Бондик Валерій Анатолійович від «Опозиційного блоку», Браславський Руслан Георгійович від «Батьківщини», Бут Юрій Олександрович від «Справжні дії», Гайдамачук Володимир Анатолійович, Ганжа Володимир Михайлович від «Сила і честь», Дашкевич Микола Володимирович від «Самопомочі», Киришун Дмитро Володимирович від «Аграрної партії України», Костіков Володимир Володимирович від «УДАРУ», Кошель Вадим Олегович від «Свободи», Мепарішвілі Хвича Нодарович від «Європейської Солідарності», Нестерчук Юрій Вікторович від «Слуги народу», Поляруш Олександр Олексійович від «Радикальної партії Олега Ляшка», Расторгуєв Олександр Валерійович, Савченко Петро Петрович, Санін Володимир Миколайович від «Опозиційної платформи – За життя» та Яременко Ярослав Вікторович.

Серед кандидатів, яких не змогли ідентифікувати навіть ми, Авраменко Олексій Сергійович, Бабенко Микола Миколайович,  Дикий Артем Валерійович, Литвинов Олександр Володимирович та Магомедов Мурад Гамідович.

Усього зареєстровано 24 кандидати: 15 від партій та 9 самовисуванців.

Тож, ці вибори дійсно можна назвати унікальними – брудні технології, двійники вагомих кандидатів та клони партії «Слуга народу». Радимо бути уважними у власному виборі і не йти за брендом, а обирати тих, хто дійсно показав себе борцем за справедливість. Хочеться бачити депутатом людину, результати роботи якої видно вже зараз і не дати жодного шансу людям, поміченим у брудних оборудках.

21 липня вибір за нами!


*Дослідження соціологічної групи «Рейтинг» від 20-24 червня 2019 року, 2000 респондентів, помилка репрезентативності не більше 2,2% .